Чужина

Я їхала сюди не назавжди,
лиш трішки заробити й повернутись.
Та промайнули молоді роки,
а я не встигла навіть озирнутись.
А там без мене виростали діти,
а я їх обіймала тільки в снах.
Хотіла кращий світ для них створити,
та їх дитинство згасло на очах.
Не знала я, яку заплачу ціну,
щоб дітям дати краще майбуття.
Не знала, що залишусь на чужині
і там мине усе моє життя.
Красива лиш для фото чужина.
А хто тут жив, той знає її ціну,
бо за достатком схована сльоза.
Не купиш щастя, залишаючи родину.