Мої роки давно живуть окремо,
А я живу, як хочеться мені.
Щоранку тіло ставить теореми,
Та всі мої бажання ще живі.
Як паспорт відкриваю, то дивуюсь,
Бо цифри дам, хоч тій, хоч падає з ніг.
Та передеркалом я досі ще красуюсь,
Бо ще не час списати мене з книг.
Чи 60, чи 40, а чи 30,
Та хто придумав, жінці відклічить?
Вона ще встигне сотню раз змінитись,
А я живу, як хочеться мені.
Щоранку тіло ставить теореми,
Та всі мої бажання ще живі.
Як паспорт відкриваю, то дивуюсь,
Бо цифри дам, хоч тій, хоч падає з ніг.
Та передеркалом я досі ще красуюсь,
Бо ще не час списати мене з книг.
Чи 60, чи 40, а чи 30,
Та хто придумав, жінці відклічить?
Вона ще встигне сотню раз змінитись,